Brak odpowiedzi urzędu po złożeniu wniosku (MOS): правові наслідки та строки
Що означає «brak odpowiedzi urzędu» у польському адміністративному праві
У польському адміністративному праві поняття «brak odpowiedzi urzędu» не існує як окрема нормативна категорія. Це життєвий, описовий термін, який у юридичному сенсі найчастіше означає бездіяльність органу адміністрації (bezczynność organu), а не нейтральний стан «відсутності інформації».
З погляду процесуального права, мовчання органу після подання заяви не є правовим вакуумом: воно або кваліфікується як порушення процесуального обов’язку, або – у виняткових випадках – як спеціально передбачений законом спосіб вирішення справи.
Нормативне ядро: bezczynność organu
Ключовою нормою є ст. 35 Кодексу адміністративного провадження (k.p.a.), яка встановлює строки розгляду адміністративних справ:
- без зайвої затримки,
- не пізніше 1 місяця,
- у складних справах – не пізніше 2 місяців,
якщо спеціальні положення не передбачають інше.
У разі неможливості дотримання цих строків орган зобов’язаний повідомити сторону про причини затримки та новий строк розгляду відповідно до ст. 36 § 1 k.p.a.
Якщо ж після спливу строку, встановленого ст. 35 k.p.a. або продовженого за ст. 36 k.p.a., справа не була вирішена – виникає стан bezczynności.
У доктрині та судовій практиці під bezczynnością розуміють:
- повну відсутність дій органу;
- або формальне ведення провадження без його завершення обов’язковим індивідуальним актом (рішенням, постановою тощо).
Відсутність рішення vs відсутність дій
Класичним прикладом бездіяльності є невинесення рішення у справі, яка за своєю природою повинна завершуватися індивідуальним адміністративним актом.
До bezczynności також відносять ситуації, коли орган:
- безпідставно залишає заяву без розгляду (pozostawia podanie bez rozpoznania),
- відмовляється відкрити провадження всупереч обов’язку,
- або затягує процес, не приймаючи фінального акту.
У всіх цих випадках мовчання органу є не інформаційною прогалиною, а процесуальним порушенням.
Мовчазне вирішення справи (milczące załatwienie sprawy)
Окремим інститутом є milczące załatwienie sprawy, врегульоване в Розділі 8a k.p.a.
У цьому випадку прямо законом передбачено, що невинесення рішення у встановлений строк означає позитивне вирішення справи (fikcja pozytywnej decyzji).
Таке «мовчання»:
- не є порушенням,
- має чітку нормативну основу,
- може бути підтверджене відповідним zaświadczeniem.
⚠️ Важливо: цей механізм застосовується виключно тоді, коли його прямо передбачає спеціальна норма.
Чи існує мовчазне вирішення у справах побиту через MOS
У справах легалізації перебування іноземців (pobyt czasowy, pobyt stały, rezydent długoterminowy UE), зокрема поданих із використанням системи MOS, інститут milczącego załatwienia sprawy не передбачений.
Ні ustawa o cudzoziemcach, ні інші спеціальні акти не вводять фікції позитивного рішення у разі відсутності відповіді органу.
Отже, brak decyzji po terminie у таких справах не створює жодного автоматичного дозволу, а означає лише можливу bezczynność або przewlekłość postępowania.
MOS як технічний інструмент, а не процесуальний режим
Система MOS є виключно інструментом підготовки та передавання даних, а не самостійною формою адміністративного провадження.
Відповідно до інформації, що надається в MOS:
- іноземець заповнює електронний формуляр,
- після чого зобов’язаний подати заяву до воєводи у формі, передбаченій законом (особисто, поштою, через ePUAP тощо).
Статуси MOS типу „wysłano” або „przyjęto”:
- не означають wszczęcia postępowania,
- не запускають перебіг процесуальних строків,
- і тим більше не є załatwieniem sprawy у розумінні k.p.a.
Усі правові наслідки пов’язані не з відправленням формуляра в MOS, а з належним поданням заяви до воєводи.
Практичні наслідки мовчання органу
Якщо після належного подання заяви:
- орган не видав рішення,
- не повідомив про продовження строку відповідно до ст. 36 k.p.a.,
виникає стан bezczynności, який відкриває процесуальні механізми захисту.
Якщо ж орган формально здійснює окремі дії (запити, wezwania), але роками не завершує справу рішенням, ідеться про przewlekłość postępowania. З матеріальної точки зору для сторони це також означає «мовчання» органу та правову невизначеність.
Brak odpowiedzi ≠ brak ryzyka
Brak odpowiedzi є юридичним фактом, який:
- не нейтралізує ризики,
- не гарантує легальності перебування чи праці,
- не зупиняє можливі негативні наслідки.
Польське право не знає конструкції, за якої мовчання органу автоматично означало б «відсутність небезпеки». Навпаки, у практиці підкреслюється, що ігнорування стану bezczynności може погіршити правове становище іноземця, а не стабілізувати його.
Висновок
У польському адміністративному праві «brak odpowiedzi urzędu» не є нейтральним або «порожнім» станом. У загальному режимі адміністративного провадження він означає або бездіяльність органу (bezczynność), або надмірне затягування провадження (przewlekłość) у розумінні Кодексу адміністративного провадження.
Виключення з цього правила існує лише там, де закон прямо передбачає інститут мовчазного вирішення справи (milczące załatwienie sprawy). У справах легалізації перебування іноземців – зокрема поданих із використанням системи MOS – такий механізм не застосовується. Відсутність рішення у строк не створює жодної юридичної фікції позитивного дозволу.
Статуси MOS типу „wysłano” або „przyjęto” мають виключно технічний характер і не можуть бути ототожнені ані з wszczęciem postępowania, ані з його załatwieniem у розумінні k.p.a. Усі правові наслідки пов’язані лише з належним поданням заяви до воєводи та подальшим перебігом адміністративного провадження.
Отже, мовчання органу після подання заяви не усуває ризиків, а навпаки – фіксує стан правової невизначеності. Польське адміністративне право не визнає конструкції «раз орган мовчить, значить усе в порядку». Brak odpowiedzi є сигналом процесуального порушення, а не підтвердженням правового спокою.
Англійська версія статті: