Зупинення перебігу строків у справах іноземців до 4 березня 2026 року: правові наслідки та ризики
Нормативна основа зупинення строків
Зупинення перебігу строків у справах іноземців до 4 березня 2026 року ґрунтується на спеціальних положеннях так званої «української спецустави» –
Ustawy z dnia 12 marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa, до якої неодноразово вносилися зміни.
Ключовою нормою є ст. 100da цієї ustawy, яка у чинній редакції (після новелізації від 12.09.2025 р., Dz.U. 2025 poz. 1301) передбачає зупинення перебігу строків до 4 березня 2026 року.
У законодавчій формулі це виглядає так:
art. 100da ustawy z dnia 12 marca 2022 r. (…) w brzmieniu nadanym ustawą z dnia 12 września 2025 r. (Dz.U. 2025 poz. 1301) przewiduje zawieszenie biegu terminów do dnia 4 marca 2026 r.
Ту саму дату прямо підтверджують інформаційні матеріали Urzędu do Spraw Cudzoziemców, які вказують, що механізм zawieszenia biegu terminów у справах легалізації побиту та міжнародного захисту діє саме до цього дня.
Які строки зупиняються, а які – ні
2.1. Строки, що зупиняються
Зупиненню підлягають виключно строки на załatwienie sprawy przez organ, тобто строки розгляду справи адміністративним органом.
До 4 березня 2026 року не починаються, а вже розпочаті – зупиняються строки розгляду у воєводи таких справ:
- надання дозволу на тимчасове перебування;
- надання дозволу на постійне перебування;
- надання дозволу на перебування довгострокового резидента ЄС;
- зміна дозволу на тимчасове перебування і працю;
- зміна дозволу на тимчасове перебування з висококваліфікованою роботою;
- відкликання вищезазначених дозволів.
Окремо, у справах про міжнародний захист (статус біженця, додатковий захист) зупиняється строк розгляду справи у Szefa Urzędu do Spraw Cudzoziemców.
2.2. Строки, що НЕ зупиняються
Зупинення не охоплює:
- строків для сторони (іноземця) на:
- подання доказів;
- надання пояснень;
- відповіді на wezwanie;
- подання odwołania чи skargi do sądu;
- строків у інших типах проваджень (в’їзд, виїзд, видворення, штрафи), якщо вони прямо не зазначені в ст. 100d або 100da.
До цих строків і надалі застосовуються KPA, ustawa o cudzoziemcach та PPSA. Їх пропуск тягне звичайні негативні наслідки – незалежно від дії механізму зупинення.
Зупинення строків ≠ заборона дій органу
Важливо розуміти: зупинення перебігу строків не означає, що орган позбавлений можливості діяти.
Воєвода або UDSC можуть:
- проводити процесуальні дії;
- надсилати листи та виклики;
- видавати рішення.
Різниця полягає в іншому: строк на załatwienie sprawy “не спливає”, а отже сам факт тривалості провадження не дає ефективної підстави для захисту від бездіяльності чи затягування.
Наслідки для бездіяльності та затягування
Ст. 100d ust. 4 specustawy прямо передбачає, що в період зупинення строків:
- припинення або підтримка дій органу не може бути підставою для ефективних засобів правового захисту у зв’язку з бездіяльністю або przewlekłością;
- водночас усі дії, вчинені органом у цей період, залишаються повністю дійсними (рішення, листи, wezwania).
Це означає асиметричну ситуацію: орган діє без процесуального тиску, а заявник позбавлений стандартних інструментів контролю.
Коло осіб: усі іноземці чи лише громадяни України?
5.1. Формальний текст закону
Ст. 100d та 100da використовують нейтральне формулювання «cudzoziemiec», без прямого обмеження лише громадянами України.
З буквального тлумачення випливає, що механізм зупинення застосовується до будь-якого іноземця, якщо його справа належить до перелічених категорій.
5.2. Лінії тлумачення в доктрині та практиці
У практиці сформувалися дві конкуруючі позиції:
- Широке тлумачення
Ст. 100c-100d застосовуються до всіх іноземців, незалежно від громадянства, якщо провадження стосується дозволів на побит. Цю логіку підтримують інформаційні матеріали UDSC та воєводських ужендів, які не розрізняють заявників за громадянством.
- Вузьке (цільове) тлумачення
Частина судів і коментаторів (зокрема у коментарях, що аналізують практику WSA) вказують, що з огляду на назву та мету specustawy, норми мають застосовуватися лише до громадян України, які прибули у зв’язку з війною.
5.3. Практичний стан речей
Фактична адміністративна практика воєвод іде шляхом універсального застосування: якщо справа підпадає під перелік – строк вважається зупиненим незалежно від громадянства заявника.
RPO у своїх заявах також критикує загальне zawieszenie terminów w sprawach legalizacji pobytu cudzoziemców, не обмежуючи його лише українцями, що додатково підтверджує таке сприйняття норми.
Чи буде продовження після 04.03.2026?
Юридично коректна позиція є лише одна.
Чинна редакція закону прямо встановлює кінцеву дату – 4 березня 2026 року.
Жодного автоматичного продовження норма не передбачає.
Попередні продовження (до 2024, 2025, 2026 років) завжди вимагали окремих новелізацій, ухвалених Сеймом і підписаних Президентом.
Тому:
- не можна стверджувати, що продовження «обов’язково буде»;
- не можна стверджувати, що його «точно не буде».
До моменту ухвалення і публікації нової новелізації будь-які припущення є лише спекуляцією.
Міф про «припинення зупинення після 30.06.2024»
Твердження, що після 30.06.2024 строки «взагалі перестали бути зупиненими», не відповідає чинному тексту закону.
Законодавець формально продовжив дію механізму й після цієї дати – нині до 4.03.2026.
Водночас у судовій практиці з’явилися рішення, в яких адміністративні суди критикують подальші продовження як непропорційні та такі, що порушують право на суд.
Прикладом є рішення WSA w Poznaniu z 31.07.2025 r. (II SAB/Po 189/25), де суд визнав продовження zawieszenia безефективним у конкретній справі та зобов’язав воєводу розглянути її у встановлений строк.
Юридично правильно говорити не про «відсутність зупинення», а про те, що ефект пізніших продовжень може бути поставлений під сумнів у конкретному судовому провадженні.
Чому ця норма – полегшення для органу, а не гарантія для іноземця
Зупинення перебігу строків є чисто процесуальним інструментом, який:
- знімає з органу відповідальність за строки;
- блокує стандартні засоби захисту від бездіяльності та затягування;
- не створює жодних нових прав для іноземця.
Строки для сторони не зупиняються, ризики залишаються, а контроль над тривалістю провадження суттєво послаблюється.
У юридичній мові цю конструкцію коректно описувати як:
instrument ochronny dla organu przed odpowiedzialnością za przewlekłość, a nie jako środek ochrony prawnej cudzoziemca.
Підсумок
Зупинення перебігу строків до 4 березня 2026 року – це не «захист іноземця», а тимчасове зняття процесуального тиску з адміністрації.
Воно не легалізує затягування автоматично, але істотно ускладнює боротьбу з ним і переносить ризики виключно на сторону заявника.
Англійська версія статті: