Чому континуальність – це виняток, який масово плутають з правилом
Континуальність не є правом. Це лише наслідок того, що право ще не припинилося
Одна з найнебезпечніших помилок у легалізації праці в Польщі – переконання, що подання заяви або очікування рішення автоматично “продовжує” право на роботу. У побуті це часто називають «континуальністю», але саме тут відбувається критична підміна понять.
Континуальність не є окремим правом і не виникає з факту подання заяви, штампа в паспорті чи номера справи.
Вона існує виключно як фактичний наслідок того, що чинний титул до праці ще не закінчився і не був перерваний.
Саме перенесення цього вузького винятку на інші ситуації і створює масові порушення, які «вилазять» пізніше – при контролях або наступних процедурах.
Базове правило, яке ігнорують: дозвіл на працю завжди строковий
У польському праві дозвіл на працю завжди видається на визначений строк. Це не позиція воєводств і не «практика», а пряма норма закону.
Відповідно до ст. 88e ust. 1 ustawa o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy,
zezwolenie na pracę видається на час визначений, не довший ніж 3 роки (у виняткових випадках – до 5 років), і може бути продовжене.
Ключове слово тут – може.
Продовження дозволу:
- не відбувається автоматично;
- є новим адміністративним провадженням;
- і потребує окремої заяви та нового рішення.
Після дати, зазначеної в дозволі, право на працю припиняється незалежно від того, чи подана заява на продовження і чи триває процедура.
Очікування рішення ≠ право працювати
У польському праві не існує загального “перехідного статусу” для роботи.
Очікування рішення – навіть при легальному побиті – саме по собі не створює права на працю.
Офіційні роз’яснення воєводств прямо підкреслюють:
сам факт очікування або наявність штампа в паспорті означає лише легальний побит, але не автоматичне право виконувати роботу.
Це принципово важливо: побит і праця – це два різні правові режими, які регулюються різними нормами і не «продовжують» один одного автоматично.
Єдиний «місток», який існує в законі: oświadczenie – zezwolenie na pracę
У польському праві справді існує одне вузьке спеціальне правило, яке часто називають континуальністю, – перехід з oświadczenie на zezwolenie na pracę.
Цей механізм випливає з:
- розділу ustawy o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy, що регулює oświadczenia (ст. 88z і наст.),
- та підзаконного акту – rozporządzenia з 18 липня 2022 р. (Dz.U. 2022 poz. 1558),
- і підтверджений офіційною адміністративною практикою (FAQ воєводств, Zielona Linia).
У цій виключній конфігурації допускається, що за суворих умов:
- збереження безперервності зайнятості,
- робота на умовах не гірших, ніж у oświadczeniu,
період між закінченням oświadczenia і видачею дозволу не завжди кваліфікується як нелегальна праця.
Саме це і є той виняток, який часто помилково узагальнюють.
Чому цей виняток не працює для «чинний дозвіл – новий дозвіл»
Для ситуації «zezwolenie na pracę – nowe zezwolenie na pracę» польське право не передбачає жодного аналогічного містка.
Офіційні роз’яснення прямо вказують, що:
- після завершення строку дозволу на працю не існує правової підстави продовжувати роботу лише тому, що нова заява подана і перебуває на розгляді;
- закон не передбачає можливості такої «перекритої» роботи між двома дозволами.
Іншими словами:
поза спеціальним механізмом oświadczenie – zezwolenie очікування = відсутність права на працю.
Чому це не діє в процедурах побиту (включно з pobyt czasowy i praca)
Процедури побиту регулюються іншим законом – ustawa o cudzoziemcach – і мають інший предмет регулювання.
Штамп у паспорті та очікування рішення:
- легалізують перебування на території Польщі;
- не продовжують строку дії дозволу на працю, який регулюється окремим законом і окремим рішенням воєводи.
Саме тому офіційні FAQ воєводств підкреслюють:
штамп у паспорті не означає автоматичного права працювати.
Жодна норма про побит не продовжує строк дії zezwolenia na pracę “через сам факт очікування”.
Чому помилку не видно одразу
На етапі подання заяви:
- ніхто не перевіряє щоденну фактичну роботу;
- не звіряє кожен день з кожним титулом.
Це робиться ретроспективно:
- під час перевірок,
- або при наступних заявах на побит.
Тоді і з’ясовується, що частина періоду роботи відбувалася без чинного титулу, навіть якщо «в моменті все виглядало нормально».
Висновок
Континуальність – це не правило і не гарантія, а вузький виняток, прив’язаний до конкретної законодавчої конструкції.
Поза спеціальним переходом oświadczenie – zezwolenie na pracę:
- очікування рішення,
- подання заяви,
- штамп у паспорті
не продовжують строку дії дозволу на працю.
Саме плутанина між винятком і правилом найчастіше коштує:
- відмов у побиті,
- відкликаних дозволів,
і зламаної міграційної історії на роки вперед.
Англійська версія статті: