Działalność nierejestrowana w Polsce (2026): правовий статус, ліміти, податки та відповідальність
Юридична природа та межі застосування (ст. 5 Prawo przedsiębiorców)
З 1 січня 2026 року działalność nierejestrowana (незареєстрована діяльність) залишається специфічним режимом, за якого фізична особа може виконувати дрібну економічну діяльність без внесення запису до CEIDG.
Działalność nierejestrowana часто сприймають як «простий» або «безпечний» спосіб почати заробляти без формальностей. Насправді вона є винятковим правовим режимом з чітко визначеними межами. Її застосування можливе лише за одночасного виконання всіх умов закону, а порушення будь-якої з них автоматично переводить особу у повний режим господарської діяльності з усіма податковими та санкційними наслідками.
Закон чітко визначає умови, за яких така діяльність не є господарською у розумінні ст. 5:
- особа не вела бізнес протягом останніх 60 місяців;
- дохід за будь-який квартал не перевищує 225% мінімальної зарплати;
- вид діяльності не потребує дозволу, концесії або входження до реєстру регульованих професій;
- діяльність провадиться лише одноосібно, без участі в spółka cywilna;
- особа не повинна бути зареєстрованою як платник VAT на загальних підставах.
Як тільки одна з умов порушується – застосовується повний режим господарської діяльності.
Ліміт доходу działalność nierejestrowana у 2026 році та момент виникнення обов’язку реєстрації
У 2026 році мінімальна зарплата становить 4806 zł, що означає квартальний ліміт для działalność nierejestrowana:
225% × 4806 zł = 10 813,50 zł на квартал.
Перевищення порогу має два прямі наслідки:
- Статус działalność nierejestrowana припиняється в момент перевищення, а не після закінчення кварталу.
- Протягом 7 днів особа зобов’язана подати до CEIDG заявку на реєстрацію підприємницької діяльності.
Продовження діяльності без реєстрації після перевищення ліміту кваліфікується як ведення бізнесу без подання до реєстру, що тягне адміністративну відповідальність.
Важливо, що закон не передбачає “перехідного” або “поблажливого” періоду після перевищення ліміту. Сам факт перевищення квартального порогу автоматично змінює правовий режим діяльності, незалежно від намірів особи, регулярності доходу чи його подальшого зменшення.
Działalność nierejestrowana і фактурування (коли фактура обов’язкова)
Działalność nierejestrowana не створює автоматичного обов’язку виставляти фактуру до кожної операції. Закон не вимагає інвойсування кожного дрібного продажу. За відсутності вимоги з боку покупця достатнім є інше підтвердження операції (наприклад, підтвердження переказу, розписка тощо).
Фактура на вимогу покупця (art. 106b та 106i ustawy o VAT)
Особа, яка здійснює działalność nierejestrowana і користується звільненням від VAT (zwolnienie podmiotowe, art. 113 ustawy o VAT), зобов’язана видати фактуру на вимогу покупця, якщо така вимога подана:
- не пізніше кінця третього місяця, що настає після місяця постачання товару, надання послуги або отримання оплати.
Строки видачі фактури залежать від моменту звернення покупця:
- якщо вимогу подано до кінця місяця, у якому відбулася операція – фактуру потрібно видати до 15-го дня наступного місяця;
- якщо вимогу подано пізніше, але в межах 3-місячного строку – фактура видається не пізніше ніж через 15 днів з дати подання вимоги.
Таким чином, при działalność nierejestrowana фактура не є обов’язковою «за замовчуванням», але стає обов’язковою на вимогу покупця у встановлені законом строки.
Działalność nierejestrowana і статус платника VAT
У більшості випадків działalność nierejestrowana користується zwolnieniem podmiotowym з VAT, оскільки її обороти істотно нижчі за річний ліміт (200 000 zł).
Обов’язок реєстрації як czynny podatnik VAT виникає лише у ситуації надання товарів або послуг, які не можуть користуватися zwolnieniem podmiotowym (наприклад, окремі юридичні, податкові, ювелірні послуги, акцизні товари тощо) – тоді реєстрація на VAT є обов’язковою з самого початку діяльності, незалежно від обороту.
Також можлива добровільна реєстрація на VAT, але це окреме усвідомлене рішення платника.
KSeF і działalność nierejestrowana з 2026 року
З 1 лютого 2026 року в Польщі запроваджується обов’язкове використання Krajowy System e-Faktur (KSeF) для платників VAT, включно з тими, хто користується звільненням за art. 113 ustawy o VAT.
Для działalność nierejestrowana це означає таке:
- поки особа не є платником VAT, обов’язок використання KSeF не виникає;
- однак у разі, коли особа, звільнена від VAT, виставляє фактуру на вимогу покупця після дати фактичного запуску обов’язкового KSeF, така фактура підлягає оформленню через KSeF, з урахуванням перехідних правил;
- для роботи з KSeF необхідно мати NIP, який фізична особа отримує шляхом подання форми NIP-7.
Для частини звільнених платників із низькими оборотами закон передбачає перехідний період, але загальна логіка єдина: якщо після набрання чинності обов’язкового KSeF фактура взагалі видається – вона поступово переходить у електронний формат через KSeF.
Фіскальна каса при działalność nierejestrowana
Особа, яка здійснює działalność nierejestrowana, з точки зору VAT є платником, що здійснює продаж. Тому на неї поширюються правила щодо фіскальних кас, встановлені ustawą o VAT та підзаконними актами.
1.Загальне правило
Згідно зі ст. 111 ustawy o VAT, продаж товарів або послуг фізичним особам, які не ведуть господарську діяльність, та rolnikom ryczałtowym у принципі підлягає евіденціюванню на фіскальній касі з видачею фіскального чека – якщо не застосовується звільнення.
2.Коли каса не потрібна
Найчастіші підстави звільнення:
- ліміт обороту 20 000 zł – якщо річний оборот від продажу на користь фізосіб і rolników ryczałtowych не перевищує цього порогу і діяльність не входить до винятків;
- повністю безготівкові розрахунки – незалежно від обороту, якщо:
- вся оплата надходить через банк / платіжні системи;
- з виписок та евіденції можна однозначно встановити покупця і предмет операції;
- діяльність не належить до видів, для яких звільнення заборонене.
У таких випадках фіскальний чек не видається, але необхідно зберігати документи, що підтверджують оплату.
3.Коли каса обов’язкова завжди
Для окремих видів діяльності жодні звільнення не застосовуються – каса потрібна з першої продажі, незалежно від обороту і способу оплати.
Перелік таких діяльностей визначено у Rozporządzeniu Ministra Finansów z 17 grudnia 2024 r. w sprawie zwolnień z obowiązku prowadzenia ewidencji sprzedaży przy zastosowaniu kas rejestrujących (Dz.U. 2024 poz. 1902), зокрема у § 4.
До них належать, зокрема: перукарські та косметичні послуги, громадське харчування, ремонт і обслуговування транспортних засобів, автомийки, пасажирські перевезення, роздрібний продаж окремих товарів (паливо, тютюнові вироби, парфуми тощо).
Ключовий висновок
Формула «оплата на банківський рахунок автоматично звільняє від каси» є помилковою. Вирішальними є вид діяльності, статус покупця та можливість ідентифікації операції, а не сам спосіб оплати.
У більшості випадків działalność nierejestrowana може працювати без фіскальної каси, але лише за умови правильного застосування передбачених законом звільнень.
На практиці саме помилки у застосуванні звільнень від фіскальної каси є одним з найчастіших джерел спорів з податковими органами. Формальне посилання на безготівкову оплату або низький оборот не захищає платника, якщо фактичні умови звільнення не виконані або вид діяльності входить до переліку виключень.
Облік доходів і витрат при działalność nierejestrowana: мінімальні вимоги
Działalność nierejestrowana не веде KPiR, але зобов’язана фіксувати:
- суму отриманих надходжень;
- дату надходження;
- документ, що підтверджує операцію (рахунок, підтвердження переказу тощо).
Облік може бути у довільній формі (Excel, таблиця, журнал).
Це – обов’язкова евіденція, на підставі якої визначається річний дохід.
PIT і податок при działalność nierejestrowana (ст. 20 ust. 1b та ст. 45)
Дохід działalność nierejestrowana класифікується як “інші джерела”, а не підприємницька діяльність. Оподаткування:
- 12% до 120 000 zł річного доходу;
- 32% понад 120 000 zł.
Витрати, пов’язані безпосередньо з діяльністю, можуть бути враховані, якщо підтверджені документально.
Особливості звітності:
- немає авансових платежів;
- дохід декларується у PIT-36 за рік;
- строк подання – до 30 квітня наступного року.
Działalność nierejestrowana не є підставою до реєстрації у ZUS і не генерує медичного страхування. Внески сплачуються лише за іншими титулами (трудовий договір, zlecenie, добровільне страхування тощо).
Відповідальність за порушення при działalność nierejestrowana
Поки діяльність здійснюється в межах законодавчо дозволених параметрів, działalność nierejestrowana залишається легальним і допустимим режимом. Однак вихід за ці межі – навіть формальний – автоматично активує механізми відповідальності, передбачені загальними нормами адміністративного, податкового та кримінально-скарбового права.
7.1. Адміністративна відповідальність
Ключовою нормою є art. 60¹ § 1 Kodeksu wykroczeń, відповідно до якої особа, що здійснює господарську діяльність без обов’язкового повідомлення або дозволу, зокрема:
- без внесення до CEIDG;
- без wpisу до rejestru działalności regulowanej;
- без необхідної koncesji або zezwolenia,
підлягає karze grzywny або karze ograniczenia wolności.
Ця норма застосовується, коли фактичний характер діяльності виходить за межі дозволеної działalność nierejestrowana або коли особа здійснює вид діяльності, що за законом потребує реєстрації чи спеціального дозволу.
Розмір санкцій
Стаття 60¹ k.w. не встановлює окремого підвищеного ліміту штрафу, тому застосовуються загальні правила Kodeksu wykroczeń. Згідно з art. 24 § 1 k.w., штраф за таке правопорушення може становити від 20 до 5 000 zł.
Конкретний розмір grzywny визначається судом або органом, що розглядає справу, з урахуванням:
- ступеня порушення;
- тривалості незаконної діяльності;
- доходів і майнового стану порушника;
- інших обставин справи.
Окрім штрафу, у більш серйозних випадках може бути призначене обмеження волі (наприклад, виконання робіт на користь суспільства або пробаційний нагляд).
Додаткові наслідки
Адміністративна відповідальність за art. 60¹ k.w. не виключає інших правових наслідків. На практиці паралельно можуть виникати:
- вимога зареєструвати діяльність або отримати відповідну koncesję чи zezwolenie;
- податкові донарахування, відсотки та санкції у разі невиконання податкових обов’язків;
- відповідальність за Kodeks karny skarbowy, якщо порушення супроводжувалося неподанням декларацій або заниженням податків;
- у разі діяльності, що потребує спеціального дозволу (наприклад, обіг алкоголю, зброї тощо) – додаткові санкції, включно з конфіскацією товару або забороною отримання дозволів у майбутньому.
7.2. Кримінально-скарбова відповідальність
(Kodeks karny skarbowy – за умови порушення податкових обов’язків)
Дана відповідальність наступає тільки якщо:
- działalność nierejestrowana не подає обов’язкові декларації (наприклад, PIT);
- занижує або приховує дохід;
- не веде облік, коли такий обов’язок уже виник (наприклад, після втрати права на działalność nierejestrowana або при входженні в режим VAT).
Тоді можливе застосування, зокрема:
- art. 54 KKS – ухилення від оподаткування;
- art. 60 §1 KKS – неведення обов’язкового обліку.
Ключове: склад правопорушення виникає не через działalność nierejestrowana, а через невиконання податкових обов’язків.
7.3. Порушення у сфері VAT
Działalność nierejestrowana зазвичай користується zwolnieniem z VAT.
Однак санкції можливі, якщо:
- застосовано звільнення без правових підстав;
- не виконано обов’язки платника VAT (декларації, ewidencja).
Тобто VAT – відповідальність виникає не “через działalność nierejestrowana”, а через неправильний перехід у режим VAT.
Фінальний висновок
Działalność nierejestrowana не є спрощеним режимом відповідальності.
Вона лише обмежує обсяг формальних обов’язків, але не скасовує податкової та санкційної відповідальності, якщо особа перевищує встановлені законом межі або порушує вимоги законодавства.
Англійська версія статті: