Karta pobytu w Polsce: документ, підстави, процедура та практичні нюанси
Що таке karta pobytu і що вона реально дає
Karta pobytu – це пластиковий документ, який підтверджує особу іноземця в Польщі та засвідчує, що йому надано дозвіл на перебування. Згідно з Ustawą o cudzoziemcach, карта містить персональні дані, термін дії, інформацію про тип дозволу, фотографію та біометричні дані. Вона також дозволяє, разом із закордонним паспортом, багаторазово перетинати кордон без візи протягом строку її чинності.
Ключова відмінність, яку часто ігнорують: право перебування виникає не з картки, а з адміністративного рішення воєводи. Спочатку ухвалюється рішення про надання zezwolenia na pobyt czasowy / stały / rezydenta UE, і лише потім на його підставі виготовляють карту.
До моменту готовності картки підтвердженням легальності перебування є штамп у паспорті, внесений після прийняття заяви до розгляду, а пізніше – саме рішення воєводи.
Види карт побиту: часовий, сталий, резидент ЄС, гуманітарний
Польське право передбачає кілька типів карт побиту, які відрізняються не лише назвою, а й правовим режимом.
- Карта часового побиту (karta pobytu czasowego) видається на строк дії дозволу на тимчасове перебування, зазвичай від одного до трьох років. Вона завжди “прив’язана” до конкретної мети: робота, навчання, сім’я тощо.
- Карта сталого побиту (karta pobytu stałego) підтверджує дозвіл на постійне проживання. Строк її дії – 10 років, після чого карту просто обмінюють на нову (сам статус не зникає).
- Карта резидента довгострокового ЄС (karta pobytu rezydenta długoterminowego UE) чинна 5 років і підтверджує статус, який ґрунтується на праві Європейського Союзу.
- Карта гуманітарного побиту видається при наданні zgody na pobyt ze względów humanitarnych або pobytu tolerowanego і має окремі строки дії.
У цій статті нас цікавить передусім karta pobytu czasowego, оскільки саме вона типово є першою картою іноземця в Польщі.
Хто може розраховувати на карту часового побиту
Право на карту часового побиту має будь-який іноземець з-поза ЄС, якому воєвода надав zezwolenie na pobyt czasowy. Тобто категорії осіб, які отримують карту, прямо співпадають із переліком цілей, за якими можна надати тимчасовий дозвіл.
Закон виходить із простої логіки: якщо іноземець виконує умови для конкретної мети перебування, а ситуація об’єктивно виправдовує перебування в Польщі понад три місяці, воєвода може надати дозвіл. Якщо дозвіл надано, іноземець має право вимагати оформлення карти як матеріального підтвердження цього статусу.
На практиці найчастіше карти тимчасового побиту видаються за такими групами підстав:
- робота – класичний “jednolity” дозвіл на pobyt i pracę, висококваліфікована праця (Niebieska Karta UE), делегація;
- ведення бізнесу – дозвіл у зв’язку з підприємницькою діяльністю в Польщі;
- навчання – стаціонарні студії, підготовчий рік, інші форми освіти за умови зарахування, оплати, наявності коштів та страховки;
- наукова діяльність і дослідження – для дослідників і науковців за спеціальними нормами;
- сімейні підстави – поєднання з родиною іноземця з легальним довгостроковим статусом;
- шлюб з громадянином Польщі – окрема категорія з посиленим контролем фіктивності;
- особливі обставини – коли подальше перебування виправдане важкою особистою ситуацією, інтересом РП або необхідністю взаємодії з польськими органами;
- жертви торгівлі людьми та інші спеціальні категорії захисту;
- випускники польських вишів, які отримують рік на пошук роботи або запуск бізнесу.
Кожна з цих груп має власну логіку перевірок і власні матеріальні умови. Їх немає сенсу зводити до “списку документів” – це вже рівень окремих статей.
Як подається заява: зараз і після 01.01.2026
На сьогодні основні варіанти подання виглядають так:
- особисто в ужонді,
- поштою (у деяких воєводствах, якщо правила це допускають),
- у частині процедур – через електронні системи (наприклад, реєстрація або заповнення формуляра онлайн із подальшим особистим візитом).
Після подачі справу перевіряють формально: чи підписана заява, чи є фото, оплата, копії документів, чи не містить вона очевидних дефектів. Якщо формальні вимоги виконані, іноземцю ставлять у паспорт штамп про подання заяви, який легалізує перебування до моменту остаточного рішення. Важлива деталь: такий штамп не дає права на в’їзд або виїзд із Польщі – лише підтверджує законність перебування всередині країни.
З 1 січня 2026 року законодавець переходить до іншої моделі:
заяви на карту часового побиту, карту резидента та карту ПМЖ мають подаватися виключно онлайн через державну електронну систему. Це означає, що класична подача “на папері” буде поступово відходити, а центром процедури стане електронний формуляр і авторизація через національні інструменти (типу login.gov.pl).
Для іноземців це змінює акценти: важливо не лише підготувати комплект документів, а й правильно пройти електронну процедуру, не припускаючись формальних помилок уже на етапі заповнення анкети.
Як розглядається справа і коли з’являється сама картка
Після формальної перевірки та внесення штампу воєвода переходить до оцінки матеріальних умов. Для робочих підстав це, наприклад, реальність працевлаштування, рівень заробітку, ситуація роботодавця; для навчання – реальне навчання, оплата й наявність коштів; для сімейних підстав – справжність стосунків і спільне проживання.
Згідно з Ustawą o cudzoziemcach, рішення про тимчасовий дозвіл має бути ухвалене в межах 60 днів від моменту, коли справа є повною. Однак на цей строк впливають додаткові перевірки (Policja, Straż Graniczna, ABW), а також спеціальні норми щодо громадян України, які формально “заморожують” перебіг строків адміністративних процедур.
Реальна картина по країні виглядає так:
- у менших воєводствах – від кількох місяців до року;
- у великих (Варшава, Краків, Вроцлав) — рішення часто чекають 9–18 місяців.
Навіть після отримання позитивного рішення іноземець не одразу має карту на руках. Спочатку:
- орган замовляє виготовлення картки,
- іноземцю надсилають повідомлення (sms/e-mail),
- він оплачує виготовлення картки (окрема оплата, не плутати зі “складковим” збором за сам дозвіл),
- записується на видачу або чекає своєї черги,
- приходить особисто й отримує документ.
Тому практично між моментом “маю рішення” і “маю карту на руках” цілком реально проходить ще 1–2 місяці, а іноді й довше.
Коли і чому відмовляють у часовому побиті
Причини відмов у справі карт часового побиту можна умовно поділити на три групи.
Перша – це випадки, коли провадження взагалі не відкривають. Закон прямо перелічує ситуації, коли іноземцю відмовляють у wszczęciu postępowania: наприклад, він уже має pobyt stały або резидента ЄС, подає заяву під час провадження з міжнародного захисту, перебуває під вартою чи в аreszcie dla cudzoziemców, або ж знаходиться в Польщі на підставі дозволу, який принципово не можна “перебити” часовим побитом.
Друга – це відмова у наданні дозволу після розгляду. Тут ключовими є:
- загроза для безпеки або громадського порядку,
- неправдиві або підроблені документи,
- невиконання матеріальних умов конкретної підстави (зарплата, кошти, навчання, бізнес),
- незаконне перебування на момент подання чи на етапі розгляду,
- проблеми з роботодавцем (наприклад, історія нелегального працевлаштування інших іноземців).
Третя – спеціальні підстави відмови або скасування дозволу в окремих категоріях: науковці, сімейні справи, випускники, жертви торгівлі людьми. У цих випадках закон вводить додаткові критерії, наприклад, перевірку, чи не використовується дозвіл виключно для легалізації побиту без реальної реалізації заявленої мети.
Загальна логіка така: якщо хоча б одна із законних умов не виконана, дозвіл не дають, а вже наданий можуть скасувати.
Підсумок
Karta pobytu – це не “пластик”, а кінцева стадія складної адміністративної процедури, в якій поєднуються формальні вимоги, оцінка реальних обставин та, від 2026 року, повна цифровізація подання заяв.
Рішення воєводи, а не сама карта, створює право перебування. Карта лише підтверджує це право назовні й дозволяє використовувати його в повсякденному житті – від проходження контролю на кордоні до укладення договорів і контакту з адміністрацією.
Англійська версія статті: