Хто з іноземців має право реєструвати та вести jednoosobową działalność gospodarczą (JDG) у Польщі
Два різні правові режими: підприємництво і перебування
Право реєструвати та вести господарську діяльність у формі jednoosobowej działalności gospodarczej (JDG) і право перебувати в Польщі понад 3 місяці – це два окремі правові режими, які регулюються різними нормативними актами, мають різну мету, різні умови застосування та перебувають під контролем різних органів.
Право на підприємницьку діяльність випливає з норм господарського права, насамперед з ustawy z dnia 6 marca 2018 r. – Prawo przedsiębiorców. Натомість право на перебування іноземця в Польщі регулюється ustawą z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach і пов’язане з наявністю конкретного міграційного титулу.
Це принципове розмежування часто ігнорується на практиці, що призводить до хибних стратегій легалізації перебування.
Різні джерела права і різна логіка регулювання
2.1. Режим підприємницької діяльності
Свобода започаткування та ведення господарської діяльності в Польщі закріплена в Prawo przedsiębiorców як загальний принцип. Для іноземців ця свобода не є абсолютною, а реалізується лише в межах, прямо визначених законом.
Ключове значення має також ustawa z dnia 6 marca 2018 r. o zasadach uczestnictwa przedsiębiorców zagranicznych w obrocie gospodarczym, яка визначає:
- хто з іноземців може вести діяльність на тих самих умовах, що й громадяни Польщі;
- у яких випадках іноземці обмежені лише до корпоративних форм (spółki);
- які форми діяльності є для них взагалі недопустимими.
Режим JDG відповідає на питання:
чи може конкретна особа бути підприємцем у цій формі з точки зору господарського права.
2.2. Режим pobytu czasowego
Натомість режим pobytu czasowego відповідає на зовсім інше питання:
чи має іноземець право перебувати на території Польщі понад 3 місяці та за яких умов.
У цьому провадженні орган (воєвода) перевіряє:
- мету перебування;
- її реальність;
- джерела доходу;
- житло;
- медичне страхування;
- відсутність загроз громадському порядку та безпеці.
Сам факт ведення діяльності або запису в CEIDG не є міграційним титулом.
Хто з іноземців має право реєструвати та вести JDG у Польщі
Право іноземця вести gospodarczą działalność у формі jednoosobowej działalności gospodarczej не є універсальним і залежить від громадянства або типу дозволу на перебування, яким він володіє. Це прямо випливає з ustawy o zasadach uczestnictwa przedsiębiorców zagranicznych w obrocie gospodarczym у зв’язку з Prawo przedsiębiorców.
1. Громадяни держав ЄС, EOG та Швейцарії
На тих самих умовах, що й громадяни Польщі, право реєструвати та вести JDG мають:
- громадяни держав-членів Європейського Союзу;
- громадяни держав EOG (Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн);
- громадяни Швейцарії.
Для цієї групи доступ до JDG є повним і безумовним та не залежить від типу документа на проживання.
2. Громадяни третіх країн, прирівняні до громадян Польщі у сфері підприємництва
Громадяни держав поза ЄС мають право вести JDG лише тоді, коли володіють одним із перелічених статусів або дозволів, які закон прямо прирівнює до громадян Польщі у сфері господарської діяльності.
До таких осіб належать іноземці, які мають:
- pobyt stały (постійне перебування);
- pobyt rezydenta długoterminowego UE;
- Karta Polaka (у поєднанні з правом перебування в Польщі);
- status uchodźcy;
- ochrona uzupełniająca;
- zgoda na pobyt humanitarny або zgoda na pobyt tolerowany;
- дозвіл на pobyt czasowy, виданий у зв’язку з:
- возз’єднанням сім’ї з громадянином Польщі або іноземцем зі stałym pobytem;
- навчанням у Польщі;
- науковою діяльністю або дослідженнями;
- виконанням роботи як Blue Card UE;
- іншими випадками, прямо передбаченими спеціальними законами або міжнародними угодами.
У цих випадках іноземець має право на JDG як форму діяльності, але саме право на JDG не завжди може бути використане як підстава для pobytu czasowego – це окрема міграційна оцінка.
3. Особи, які мають право на JDG тимчасово – у межах спеціальних режимів
Окремі групи іноземців отримують доступ до JDG на підставі спеціальних тимчасових законів (specustawy), зокрема:
- особи з PESEL UKR, яким тимчасово надано доступ до ведення господарської діяльності на умовах, наближених до громадян Польщі.
Ключовою особливістю цього доступу є його тимчасовий і умовний характер. Він не створює автоматичного права на довгострокове перебування та не гарантує можливості побудови стабільної міграційної стратегії на базі JDG.
4. Іноземці, які НЕ мають права на JDG
Громадяни третіх країн, які:
- не мають pobytu stałego або rezydenta UE,
- не належать до перелічених «привілейованих» категорій,
- перебувають у Польщі на підставі візи або короткострокового pobytu czasowego без спеціального статусу,
не мають права реєструвати й вести JDG.
Для них допустимими формами підприємницької діяльності є лише корпоративні форми, зокрема:
- spółka z ograniczoną odpowiedzialnością;
- spółka akcyjna;
- spółka komandytowa;
- spółka komandytowo-akcyjna.
Спроба вести JDG всупереч цим обмеженням означає порушення законодавства про участь іноземців в обігу господарському.
Принципове застереження
Наявність права на JDG не є тотожною праву на pobyt czasowy та не замінює жодної міграційної процедури.
Право вести діяльність і право перебувати в Польщі – це дві автономні правові конструкції, які лише інколи можуть перетинатися.
Чому цей перелік критично важливий
Саме від цього етапу залежить:
- чи JDG взагалі є допустимою формою діяльності для конкретної особи;
- чи подальша міграційна стратегія не будується на юридично недопустимій передумові;
- чи вибір між JDG і spółką є правовим, а не ілюзорним.
Ведення JDG ≠ автоматичне право на перебування
Багато іноземців мають право вести JDG завдяки іншому, незалежному титулу перебування, наприклад:
- pobyt stały;
- pobyt rezydenta długoterminowego UE;
- певні види pobytu czasowego;
- Karta Polaka (у поєднанні з відповідним побутовим статусом).
У таких випадках JDG є реалізацією свободи підприємництва, але не є і не мусить бути підставою перебування.
Натомість отримання pobytu czasowego w celu prowadzenia działalności gospodarczej – це окрема процедура за законом про іноземців, з власними економічними критеріями, які не випливають з самого факту реєстрації бізнесу.
Чому доступ до JDG не є універсальним
4.1. Нерівний правовий статус іноземців
Закон чітко розрізняє групи іноземців:
- громадяни ЄС / EOG / Швейцарії мають право вести JDG на тих самих умовах, що й громадяни Польщі;
- громадяни третіх країн можуть вести JDG лише за наявності конкретних дозволів або статусів, прямо передбачених законом;
- решта іноземців позбавлені доступу до JDG і можуть вести бізнес лише через spółki.
Цей поділ має системний характер і не є «технічним обмеженням».
4.2. Обмеження форми діяльності
Іноземці, які не належать до «привілейованих» категорій, не можуть:
- зареєструвати JDG;
- вести діяльність як фізична особа-підприємець.
Для них допустимі лише:
- spółka z o.o.;
- spółka akcyjna;
- spółka komandytowa;
- spółka komandytowo-akcyjna.
Це означає, що сама форма JDG є юридично недоступною для значної частини іноземців, незалежно від їхніх намірів чи міграційних планів.
Причини законодавчих обмежень
Обмеження доступу до JDG для частини іноземців виконують функцію правового фільтра і мають кілька цілей:
- пов’язати повну свободу підприємництва з більш стабільним статусом перебування;
- зменшити ризик використання JDG як суто формального інструменту легалізації;
- узгодити міграційну політику з принципами безпеки та публічного порядку.
Ці обмеження не є випадковими й системно вписані в конструкцію законодавства.
Типова помилка: «зареєструю JDG – матиму побут»
Найпоширеніша помилка полягає в ототожненні господарсько-правового статусу з міграційним титулом.
Запис у CEIDG або навіть фактичне ведення бізнесу:
- не дає права на перебування;
- не продовжує візу або карту;
- не замінює процедуру pobytową.
У практиці це призводить до ситуацій, коли діяльність формально існує, але іноземець перебуває в Польщі нелегально.
Чому питання доступу до JDG потрібно вирішувати на старті
Форма діяльності є передумовою, а не наслідком міграційної стратегії.
Правильна послідовність виглядає так:
- з’ясувати, які форми діяльності взагалі доступні конкретному іноземцю;
- лише потім оцінювати, чи може ця діяльність бути:
- додатковою,
- або потенційно основною метою перебування.
Планування карти побиту на базі JDG, яка юридично недоступна для цієї особи, створює концептуально вразливу конструкцію вже на першому етапі.
Коли JDG є юридично доступною, але міграційно нейтральною
Для низки іноземців JDG:
- є повністю законною формою діяльності;
- але не впливає на їхнє право перебування.
Це стосується, зокрема, осіб з:
- pobytem stałym;
- pobytem rezydenta długoterminowego UE;
- міжнародним захистом;
- правом перебування за правом ЄС;
- іншими стабільними титулами, де бізнес дозволений, але не є метою побуту.
У таких випадках JDG – економічний інструмент, а не міграційний.
Висновок
Право реєструвати та вести jednoosobową działalność gospodarczą є самостійним інститутом господарського права і не тотожне праву перебування іноземця в Польщі. Наявність або відсутність доступу до JDG визначається не міграційними намірами, а конкретними нормами, які обмежують свободу підприємництва для іноземців залежно від громадянства та статусу перебування. Неправильне ототожнення цих двох правових режимів призводить до стратегічних помилок, коли міграційні плани будуються на формі діяльності, яка або взагалі недоступна конкретній особі, або не може бути використана як підстава перебування. Тому питання доступу до JDG має вирішуватися до планування карти побиту, а не як її «додаток» чи спроба виправити вже вибудувану, але юридично хибну конструкцію.
Англійська версія статті: