Нелегальна робота в минулому та нова карта побиту: що реально перевіряє воєвода
Чи може стара нелегальна робота вплинути на нову карту побиту
У міграційних справах одна з найнебезпечніших помилок – думка, що стара нелегальна робота або “сіра” ділянка в біографії автоматично зникли, якщо зараз усе виглядає формально правильно.
Польське право справді не передбачає “перевірки всієї біографії за замовчуванням”, але це не означає, що минуле не може повернутися саме в момент подання нового wniosku.
Ця стаття – про межу між реальним юридичним ризиком і безпідставною панікою, а також про те, що саме і в яких ситуаціях воєвода реально перевіряє, коли йдеться про нову карту побиту на підставі роботи.
Що воєвода оцінює формально при розгляді нової заяви
Розглядаючи заяву на zezwolenie na pobyt czasowy i pracę, орган не “переглядає біографію іноземця за всі роки” автоматично.
Базовий фокус завжди спрямований на поточний стан:
- чи є законний титул перебування на день подання заяви і на день ухвалення рішення;
- чи відповідає пропозиція роботи вимогам закону (вид договору, умови, винагорода не нижча за мінімальну, виконання вимог ринку праці – якщо застосовні);
- чи відсутні прямі підстави для відмови або скасування дозволу, визначені в законі.
Це випливає з конструкції рішення як індивідуальної адміністративної справи, а не автоматичного статусу (ст. 100 та ст. 114 ustawy o cudzoziemcach).
На цьому етапі воєвода оцінює “тут і тепер”, а не історію як таку.
Коли минула нелегальна робота взагалі з’являється в полі зору
Проблема починається не тому, що воєвода спеціально шукає “старі гріхи”, а тому що:
- інформація вже є в матеріалах справи (наприклад, через świadectwo pracy, дані ZUS, попередні дозволи);
- дані надходять з іншого провадження або контролю (Państwowa Inspekcja Pracy, Straż Graniczna, поліція);
- в документах є розриви або невідповідності, які змушують орган ставити додаткові питання.
У такій ситуації минула нелегальна праця не стає автоматичною підставою відмови, але може запустити поглиблену перевірку і вплинути на загальну оцінку справи.
Чи має значення, коли саме була нелегальна праця
До першої карти побиту
Якщо епізод нелегальної роботи мав місце до першого легального побиту, і не завершився рішенням про зобов’язання до повернення або забороною в’їзду, а після цього іноземець тривалий час легально перебував і працював, такий епізод зазвичай не аналізується детально при наступних картах.
Ключове – відсутність формальних наслідків, а не сам факт.
Між картами або під час нелегального побиту
Нелегальна праця в періоді нелегального перебування між картами – вже зовсім інша вага.
Тут можливі:
- штрафи за нелегальну роботу (ustawa o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy);
- рішення про zobowiązanie do powrotu з можливим zakazem wjazdu (ustawa o cudzoziemcach);
- сумніви воєводи щодо дотримання правопорядку і реальності мети перебування.
Чим ближчий у часі такий епізод до нової заяви, тим вищий практичний ризик, що він вплине на рішення.
Кілька років тому
Закон не встановлює загального строку “давності” для врахування нелегальної праці. Але багато підстав для відмови або негативної оцінки прив’язані до конкретних періодів, наприклад 24 місяців / 2 років перед поданням заяви.
Якщо з моменту порушення минуло кілька років, а після цього був довгий безперервний легальний побут і стабільна робота, реальний вплив такого епізоду на нову карту суттєво зменшується, хоча інформація формально може залишатися в системах.
Чи є минула нелегальна робота окремою підставою для відмови
Ні. Нелегальна робота в минулому сама по собі не є окремою, прямо названою підставою відмови у наданні pobytu czasowego.
Вона може бути використана як елемент оцінки вже існуючих підстав, зокрема:
- невиконання умов мети перебування;
- сумніви щодо дотримання правового порядку;
- відсутність реальності та стабільності працевлаштування.
Це логіка ст. 100 ustawy o cudzoziemcach:
нелегальна праця стає доказом, а не автоматичним “тригером” відмови.
Що важливіше за сам факт «коли це було»
Для воєводи критичними є не стільки дати, скільки:
- чи було офіційне провадження (протоколи PIP/SG, штрафи, рішення);
- чи є чинні або недавні формальні наслідки (zobowiązanie do powrotu, zakaz wjazdu);
- чи виглядає нинішня ситуація стабільною та переконливою.
Саме ці фактори відрізняють історичний ризик від ситуації, яка реально може “перекроїти” оцінку справи.
Де проходить межа між ризиком і панікою
Реальний ризик залишається, якщо:
- були формальні рішення, які ще діють або нещодавно діяли;
- порушення не було одиничним, а повторювалось;
- нинішній стан слабкий: нестабільна робота, “дірки” в ZUS, проблемний роботодавець.
Паніка стає безпідставною, якщо:
- порушення було одноразовим і давнім;
- не було рішень про повернення або заборону;
- після цього – роки чистого легального побиту і праці без нових сигналів.
У таких випадках старий епізод – фон, а не центральна загроза.
Чому тут не працюють шаблони
Карта побиту видається адміністративним рішенням, а не за формулою.
Закон зобов’язує орган кожного разу оцінювати конкретну людину, конкретні факти і конкретний пакет документів (ст. 7 та ст. 77 §1 Kodeksu postępowania administracyjnego).
Тому не існує універсального правила типу:
“раз працював нелегально → завжди відмова”
або “якщо було давно → завжди без проблем”.
Є лише рамки закону + індивідуальна оцінка.
Висновок
Нелегальна робота в минулому – це не автоматичний вирок, але й не дрібниця, яку можна ігнорувати.
Вона стає небезпечною не сама по собі, а тоді, коли:
- має формальні наслідки;
- лежить близько до дати нової заяви;
- або поєднується зі слабким поточним станом.
Розуміння цієї межі – ключ до холодної оцінки своєї ситуації без зайвої паніки і без небезпечної самовпевненості.
Саме тут загальний аналіз закінчується – і починається case-by-case, де вирішує не міф, а юридична логіка.
Англійська версія статті: