Działalność nierejestrowana dla cudzoziemców w Polsce (2026): хто має право, обмеження та ризики
Działalność nierejestrowana і іноземець: базовий принцип
Działalność nierejestrowana не є окремою міграційною пільгою для іноземців і не створює самостійного права на ведення бізнесу.
Це лише спрощений режим господарської діяльності, доступний виключно тим іноземцям, які вже мають право вести бізнес у Польщі на тих самих умовах, що й громадяни Польщі.
Відповідно, вирішальним є не розмір доходу і не «невинний» характер діяльності, а міграційно-правовий статус іноземця.
Хто з іноземців може вести działalność nierejestrowana
Правова основа
З 1 червня 2025 року ustawa Prawo przedsiębiorców прямо закріплює цей підхід.
Art. 5 ust. 7 Prawo przedsiębiorców встановлює, що з режиму działalność nierejestrowana можуть користуватися лише ті іноземці, які мають право вести в Польщі зареєстровану одноособову господарську діяльність (JDG).
Ця норма відсилає до art. 4 ust. 1-2 ustawy z 6 marca 2018 r. o zasadach uczestnictwa przedsiębiorców zagranicznych i innych osób zagranicznych w obrocie gospodarczym na terytorium RP, який визначає коло іноземців, допущених до господарської діяльності на правах громадян Польщі.
Ключовий принцип закону є простим і формальним:
якщо іноземець може відкрити JDG на загальних умовах, він може – за дотримання інших критеріїв – користуватися також działalność nierejestrowana;
якщо такого права немає, działalność nierejestrowana для нього недоступна незалежно від доходів.
Категорії іноземців (виключний перелік)
До іноземців, які можуть вести działalność nierejestrowana на тих самих умовах, що й громадяни Польщі, належать, зокрема:
- громадяни ЄС / EOG / Швейцарії;
- особи з pobyt stały або pobyt rezydenta długoterminowego UE;
- іноземці з pobyt czasowy, наданим у зв’язку з:
- возз’єднанням сім’ї;
- навчанням (денна форма);
- науковою діяльністю;
- висококваліфікованою роботою (Blue Card);
- довгостроковою мобільністю власника Blue Card;
- особи зі статусом біженця, ochrona uzupełniająca, pobyt humanitarny, pobyt tolerowany;
- власники Karta Polaka;
- особи, які користуються ochrona czasowa;
- члени сім’ї громадян ЄС або громадян Польщі у передбачених законом випадках.
Хто не має права на działalność nierejestrowana
Наявність легального перебування сама по собі не означає права на działalność nierejestrowana.
Бізнес лише через товариства
Іноземці, які за законом можуть вести діяльність лише через участь у товариствах (наприклад, sp. z o.o., S.A.):
- можуть бути партнерами або акціонерами;
- не можуть відкривати JDG;
- відповідно, не можуть використовувати działalność nierejestrowana.
Будь-яка «дрібна діяльність» без реєстрації в таких випадках розцінюється як незаконне ведення бізнесу.
Статуси без права на господарську діяльність
Національні візи та дозволи на проживання, які:
- дозволяють лише роботу за наймом;
- прив’язані до конкретного роботодавця або професії;
- не містять права на JDG,
не можуть бути “обійдені” через działalność nierejestrowana.
Фактично це буде порушенням як господарського, так і міграційного права.
Українці та тимчасовий захист
Громадяни України зі статусом ochrona czasowa включені до кола осіб, які можуть вести господарську діяльність на умовах, наближених до громадян Польщі.
За наявності чинного тимчасового захисту українець може вести działalność nierejestrowana, якщо виконує всі загальні критерії цього режиму (ліміт доходу, відсутність попереднього бізнесу, нерегульована діяльність).
Водночас інші українці – зі статусами, що не дають права на JDG, – не можуть користуватися діяльністю nierejestrowana, навіть якщо дохід мінімальний.
ZUS та NFZ: що важливо для іноземця
Działalność nierejestrowana:
- не створює обов’язку реєстрації в ZUS;
- не дає медичного страхування в NFZ;
- не формує страхового стажу.
Для іноземця це має додатковий вимір:
у процедурах продовження побиту або отримання статусу резидента оцінюється стабільність доходів і внесків, яких działalność nierejestrowana не забезпечує.
VAT, каса та інші обов’язки – коротко
Для іноземця не існує жодних “окремих” правил VAT чи каси.
- działalność nierejestrowana практично завжди перебуває у межах звільнення від VAT через низькі ліміти доходу;
- правила фіскальної каси застосовуються так само, як і до громадян Польщі;
- форма оплати (переказ на рахунок) сама по собі не звільняє від каси.
Детальні правила цих питань розглянуті в окремій базовій статті (посилання залишу вкінці статті).
Відповідальність і міграційні ризики
Іноземець, який порушує правила działalność nierejestrowana:
- не має жодного «полегшеного режиму»;
- несе таку саму адміністративну і податкову відповідальність, як і громадянин Польщі;
- додатково ризикує міграційними наслідками – від відмови у продовженні побиту до негативних рішень у майбутніх процедурах.
Незаконна działalność nierejestrowana створює подвійний ризик: фінансово-податковий і міграційний.
Висновок
Для іноземця в Польщі działalność nierejestrowana – це не “сіра зона” і не спосіб обійти міграційні обмеження.
Це інструмент, який працює лише як похідний від законного права на ведення бізнесу.
Якщо міграційний статус дає право на JDG – działalność nierejestrowana може бути легальним рішенням.
Якщо такого права немає – działalność nierejestrowana стає прямою правовою пасткою, незалежно від розміру доходу.
Пов’язані матеріали
Детальні правила здійснення działalność nierejestrowana – ліміти доходу, VAT, фіскальна каса, KSeF та відповідальність – розглянуті в окремій базовій статті:
Działalność nierejestrowanawPolsce (2026): правовий статус, ліміти, податки та відповідальність
English version:
Działalność nierejestrowana for foreigners in Poland (2026): who is eligible and key risks